Відкриваючи захід, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця зазначив: «Сьогодні, коли в центрі Європи знову палає повномасштабна війна, ми розуміємо, що “ніколи знову” — це обов’язок діяти. Саме тому проєкт “Дипломатія пам’яті” має прикладний, практичний характер. Він допоможе нам, дипломатам, краще розуміти сенс історичних подій, а головне — застосовувати це розуміння у щоденній роботі: у міжнародних перемовинах, у діалозі з партнерами, у протидії російській дезінформації, у захисті правди і справедливості».

У рамках презентації відбулася лекція Анатолія Подольського, кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, директора Українського центру вивчення історії Голокосту. У своїй доповіді на тему «Історія Голокосту в Україні: вивчення, викладання, пам’ять. Політичні виклики під час російської агресії та війни проти України» науковець окреслив загрози маніпулювання історією, що активно використовується російською пропагандою як інструмент гібридної війни.

Директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова поділилася прикладами проєктів, які заповідник реалізує. Зокрема вона розповіла про пересувну виставку “Бахмут. Обличчя геноциду 1942|2022” — одну з ініціатив, що демонструють підхід заповідника до осмислення памʼяті через документальну фіксацію та мистецтво. «У 1942 році Бахмут, як і сотні інших українських міст, став свідком нацистського терору. Через 80 років, у 2022-му, місто було знищене вже російською армією. У межах проєкту “Бахмут. Обличчя геноциду 1942|2022”, створеного у співпраці з Бахмутським краєзнавчим музеєм та Українською асоціацією професійних фотографів UAPP, ми представили документальні свідчення злочинів двох тоталітарних режимів. Виставка вже була презентована в Україні в Києві і Львові та за кордоном, зокрема в музеї IX Форту в Каунасі. Це лише один із прикладів того, як ми намагаємось працювати з пам’яттю — не декларативно, а через факти, які можуть бути зрозумілі міжнародній аудиторії і стати основою для змістовного діалогу», — зазначила Роза Тапанова, директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

Проєкт «Дипломатія пам’яті» покликаний поглибити знання дипломатів про трагедії ХХ століття, зокрема Голокост, та сприяти поширенню правдивого історичного наративу в міжнародному контексті. Цей захід — не просто освітній формат, а стратегічний крок до формування нової культури пам’яті, що стає особливо актуальною в контексті сучасної боротьби України за свою свободу, правду і майбутнє.

В умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації боротьба за українську ідентичність відбувається не лише на фронті, а й у сфері інформаційної політики та історичної пам’яті. Мета проєкту — формування основи для підготовки дипломатів як носіїв правдивого наративу про історію України, особливо в контексті геноцидних практик минулого та сучасного.