26 лютого 2024 року відбулося офіційне відкриття виставкового проєкту «По живому», створеного до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту сучасними українськими митцями у виставковому центрі «Жива пам’ять» Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».Вшанувати пам’ять понад 6 мільйонів жертв Голокосту, 1,5 тисячі з яких було вбито на території сучасної України, а понад 100 000 було страчено нацистами в Бабиному Яру, завітали діячі культури, митці, представники дипломатичних установ, урядовці, небайдужі кияни та гості столиці.
У виставковому проєкті «По живому» двоє сучасних українських митців — Матвій Вайсберг та Олександр Животков — кожен у власній стилістичній манері відтворюють мовою мистецтва жахіття минулого та сучасності. Живописні твори Матвія Вайсберга «Птах над Біркенау» та «Єврейський цвинтар у Бердичеві» нагадують нам про горе єврейського народу, а рельєфи Олександра Животкова передають сучасну трагедію України, що протистоїть російському варварству.
Художники не залишають нас на самоті перед випробуваннями страшних часів. Серед темряви та відчаю постає споконвічний міф про створення світу. Серія «Сім днів» (1999) Матвія Вайсберга спирається на текст Книги Буття та іконографію «Сараєвської Агади» (ілюмінованого рукопису ХІV століття), «мацев» — іудейських надгробків. Монументальний рельєф Олександра Животкова «Сотворення світу» був розпочатий художником ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну, тільки через два роки художник зміг завершити свій твір із надією на закінчення війни.
Також на виставці представлені документальні відеоархіви трагічних наслідків Голокосту в Україні та відеоробота «Війна» режисера Олега Соснова, фотографа Олександра Глядєлова та композитора Антона Байбакова, заснована на хроніці першого року вторгнення росії в Україну. Моторошні кадри, зняті одразу після деокупації Київської області, мало чим відрізняються від кадрів, які облетіли весь світ 78 років тому.
«По живому» — це сучасна сповідь про те, як важливо пам'ятати, навчатися та діяти, щоб найтемніші сторінки історії ніколи не повторювалися знову.
