Site logo

Подія відбулася у просторі виставки «Війна: зворотна перспектива» Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Захід був присвячений 80-й річниці визволення в’язнів  з найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау. Дискусія стала майданчиком для аналізу сучасних підходів до збереження пам’яті, включаючи мистецькі, освітні та дослідницькі ініціативи. Як підкреслили учасники, у часи війни такі заходи є особливо важливими для усвідомлення масштабів трагедій минулого та боротьби за майбутнє, засноване на повазі до історії та людської гідності.

Анатолій Подольський порівняв нацистську політику щодо євреїв із сучасною агресією Росії проти України. Він також розглянув сучасні способи подачі теми Голокосту в мистецтві, зокрема проаналізував фільм «Зона інтересу», зазначивши:

«Фільм цікавий як артгаузний проєкт, але ми вкотре акцентуємо на катах, залишаючи поза увагою голоси жертв».

Роза Тапанова поділилася історією відновлення симфонії № 1 Дмитра Клебанова, першої у світі симфонії, присвяченої Голокосту:

«Цей твір вважався втраченим через радянську цензуру, але нам вдалося його віднайти. Симфонія створена українським композитором, який пережив війну, і тепер вона звучить у Харкові, який щоденно бомблять. Це наша боротьба за пам’ять і справедливість».

Ганна Шерман презентувала спеціальний випуск журналу «Антиквар», створений у співпраці з командою заповідника «Бабин Яр». Випуск присвячено тому, як мистецтво слугує мовою пам’яті для розкриття трагічних сторінок історії.

Світлана Листюк розповіла про експедицію до села Березуватка, де до Другої світової війни жили євреї та німці. Її дослідження стали частиною проєкту @babayelka, що зберігає локальну історію єврейських громад.

Під час заходу було презентовано роботи Зиновія Толкачова з фондів Музею війни та фотографії Володимира Юдіна, які зображують Голокост і воєнні злочини. Учасники наголосили, що мистецтво є унікальним інструментом осмислення трагедій та важливим засобом передачі пам’яті наступним поколінням.