6 жовтня 2026 року, Київ. У Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» та Національній опері України відбулися центральні заходи з нагоди 85-х роковин початку масових розстрілів у Бабиному Яру. У вшануванні взяли участь Президент України Володимир Зеленський, представники української влади, міжнародні делегації, дипломати, керівники провідних меморіальних інституцій світу, представники єврейської громади, дослідники, митці та громадські діячі.
Цьогорічна дата вшанування була перенесена на 6 жовтня, оскільки 29–30 вересня, коли у 1941 році відбулися масові розстріли київських євреїв, цього року припали на Суккот — одне з головних юдейських свят.
29–30 вересня 1941 року нацистські окупанти вбили в Бабиному Яру понад 33 тисячі київських євреїв. У наступні роки Бабин Яр продовжував бути місцем масових убивств десятків тисяч людей — євреїв, ромів, радянських військовополонених, пацієнтів психіатричної лікарні, українських націоналістів, учасників українського підпілля та інших жертв нацистських переслідувань.
Загальна кількість жертв, розстріляних та похованих у Бабиному Яру, за два роки нацистської окупації складає приблизно 100 тисяч людей. Від 40 до 50 тисяч з них були вбиті через своє єврейське походження.
Пам'ять у самому Бабиному Яру
Перша частина вшанування відбулася безпосередньо в заповіднику Бабиному Яру. Вона була присвячена пам’яті загиблих і сучасному осмисленню місця трагедії.
Учасники ознайомилися з мистецькими інсталяціями Михайла Алексеєнка «Право на пам’ять» та литовської мисткині Пауліни Пукіте «Тонка червона лінія» і «Тінь ракети».
Під час церемонії біля Менори учасники запалили лампадки на знак пам’яті про жертв Бабиного Яру та інших злочинів нацистського режиму. Перед присутніми виступили Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам’яті, Зеєв Елькін, Міністр фінансів Держави Ізраїль, депутат Кнесету, та Карін Прін, Федеральна міністерка освіти, сімейних справ, літніх людей, жінок та молоді Федеративної Республіки Німеччина, а також Дані Даян, Голова правління «Яд Вашем».
Церемонія завершилася спільною молитвою.
У першій частині заходу також були присутні Президент України, представники дипломатичного корпусу, міжнародні делегації та керівники меморіальних інституцій з різних країн світу. Їхня участь стала важливим свідченням міжнародної солідарності у збереженні пам’яті про жертв Голокосту та інших нацистських злочинів.
Від місця трагедії — до живої пам’яті
Друга частина програми відбулася у Національній опері України. Її побудували навколо голосів свідків, мистецтва, документального кіно, музики та сучасного осмислення пам’яті.
Програму відкрили свідчення Бориса Забарка, колишнього в’язня нацистського гетто, голови Всеукраїнської асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто і концтаборів, та Віктора Зінкевича, свідка переслідування єврейського населення України.
Присутні переглянули фрагмент документального фільму «Яр та вежа» режисера Олексія Радинського, присвяченого історії Бабиного Яру та пам’яті про місце трагедії.
Під час офіційної частини виступили Карін Прін, Федеральна міністерка Німеччини, Олена Ковальська, Заступниця керівника Офісу Президента України та Дані Даян, Голова правління «Яд Вашем».
До програми також долучилися Генеральна директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова, та митці презентували свої роботи, присвячені пам’яті про Бабин Яр. Олексій Радинський представив документальний фільм «Яр та вежа» — історію шляху Бабиного Яру від замовчування та спроб стерти сліди трагедії до повернення імен, голосів і збереження пам’яті для наступних поколінь. Пауліна Пукіте, мисткиня з Литви, розповіла про проєкт «Тонка червона лінія», який символічно окреслює межі меморіального простору, а її переривчастість нагадує, що збереження пам’яті — це безперервний процес, який кожне покоління має продовжувати. Микола Коломієць, засновник художньої студії Aza Nizi Maza, представив мистецький проєкт «Будиночок рабина», створений у просторі Бабиного Яру юними вихованцями студії з Харкова та молодими нейровідмінними митцями. Олександр Щетинський, композитор і дослідник, розповів про повернення до життя симфонії Дмитра Клебанова «Пам’яті мучеників Бабиного Яру», написаної у 1945 році та фактично забороненої після нищівної критики радянської влади; десятиліття потому твір був відновлений за авторським рукописом.
Музичну частину програми представили Анна та Ангеліна Завальські та виконали «Yiddishe Mame» — одну з найвідоміших пісень єврейської музичної традиції про пам’ять, родину та дім.
Церемонія завершилася виконанням «Eli, Eli» Хором Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України — пісні на слова єврейської поетеси та учасниці руху опору Хани Сéнеш, страченої нацистами у 1944 році.
85 років потому Бабин Яр залишається не лише місцем пам’яті про злочини нацистського режиму. Це місце, де історична пам’ять безпосередньо перетинається із сучасністю України.
Після початку повномасштабного російського вторгнення питання збереження пам’яті набуло нового виміру. У 2022 році територія Бабиного Яру постраждала внаслідок російського ракетного удару. Сьогодні Україна продовжує захищати не лише свою територію та людей, а й право пам’ятати власну історію, називати жертв злочинів і передавати їхні історії наступним поколінням.
«Право на пам’ять» стало одним із ключових понять цьогорічного вшанування. Адже пам’ять — це не лише погляд у минуле. Це відповідальність за те, щоб імена жертв не зникли, злочини не були забуті, а уроки історії залишалися частиною сучасного життя.
Вшанування 85-х роковин трагедії Бабиного Яру стало спільним голосом України та міжнародної спільноти: пам’ятати жертв, захищати правду про минуле і не дозволяти насильству та ненависті ставати нормою знову.
Основними партнерами програми вшанування 85 роковин стали: Укрзолото, МТБ Банк, Радабанк та Єврейський Національний Фонд Керен Каемет ЛеІсраель в Україні JMF-KKL UKRAINE.